God

Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,

бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!

А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,

бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,

Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,

бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,

смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.

Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,

Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.

Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!

Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“

Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.

Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,

поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!

Though he fall, he shall not be utterly cast down: for the LORD upholdeth him with his hand.

For the LORD loveth judgment, and forsaketh not his saints; they are preserved for ever: but the seed of the wicked shall be cut off.

The law of his God is in his heart; none of his steps shall slide.

The LORD will not leave him in his hand, nor condemn him when he is judged.

¶ Wait on the LORD, and keep his way, and he shall exalt thee to inherit the land: when the wicked are cut off, thou shalt see it.

But the salvation of the righteous is of the LORD: he is their strength in the time of trouble.

And the LORD shall help them, and deliver them: he shall deliver them from the wicked, and save them, because they trust in him.

¶ A Psalm of David, to bring to remembrance. O LORD, rebuke me not in thy wrath: neither chasten me in thy hot displeasure.

Я сказав: „Пильнувати я буду доро́ги свої, щоб своїм язико́м не грішити, накладу я вузде́чку на уста свої, поки передо мною безбожний.

Занімів я в мовча́нні, замовк про добро, а мій біль був подра́жнений.