God

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,

і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,

які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?

Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

І говорив Господь Йову й сказав:

„Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“

І Йов відповів Господе́ві й сказав:

„Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.

І відповів Господь Йову із бурі й сказав:

„Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!

Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?

Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,

Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!

А ось бегемо́т , що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.

Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.

Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!

Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!

Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.

А Йов відповів Господе́ві й сказав:

„Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

„Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.