Asa

І робив Аса добре та вгодне в оча́х Господа, Бога свого.

І повсував він же́ртівники чужих богів та па́гірки, і порозбивав камінні стовпи́ для божків, і постинав святі дере́ва.

І вийшов на них кушеянин Зерах із ві́йськом у тисячу тисяч та з трьома́ сотнями колесни́ць, і прибув аж до Мареші.

І кликнув Аса до Господа, Бога свого, та й сказав: „Господи, нема кому, крім Те́бе, допомогти числе́нному або безси́лому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опира́ємося, і в Ім'я́ Твоє ми прийшли на цю бе́зліч. Господи, Ти Бог наш, нехай люди́на не має сили проти Тебе!“

І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, — і кушеяни повтікали.

І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попа́дало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І поне́сли вони дуже багато здо́бичі.

І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здо́бичі.

І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас!

А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром.

І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси.

І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н.

Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні.

А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси.

Тридцятого й шостого року царюва́ння Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати ніко́му від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.

І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:

І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.

А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.

А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.

І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.

І оце Асині діла́, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.

І занеду́жав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царюва́ння на свої но́ги, і хвороба його була́ тяжка́. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарі́в.

І спочив Аса з своїми батька́ми, і помер сорокового й першого року свого царюва́ння.

І поставив він ві́йсько по всіх укрі́плених Юдиних містах, і дав зало́ги в Юдиному кра́ї та в Єфремових міста́х, які був здобув його батько Аса.

І ходив він дорогою свого батька Аси, і не уступа́вся з неї, щоб робити вгодне в Господніх оча́х.

І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: „Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,