Від Матвія 27:1-15
1
А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
2
І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.
3
Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,
4
та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.
5
І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.
6
А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.
7
А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,
8
чому й зветься те поле „полем крови“ аж до сьогодні.
9
Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
10
і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.
11
Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.
12
Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.
13
Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“
14
А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.
15
Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.
Settings