Від Матвія 22:34-46
34
Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
35
І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
36
„Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
37
Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
38
Це найбільша й найперша заповідь.
39
А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
40
На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
41
Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
42
і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.
43
Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
44
„Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
45
Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
46
І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання