Йов 14:7-12

Смерть людини та надія природи

Йов 14:7-12
7
Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;
8
якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,
9
то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!
10
А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?
11
Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,
12
так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.
Читати повний розділ 14
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Reading Width 45 chars

Options