TRV
1 до коринтян 10:14-32
14
Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
15
Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.
16
Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
17
Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
18
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
19
Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
20
Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
21
Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
22
Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
23
Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
24
Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
25
Їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
26
Бо „Господня земля, і все, що на ній“!
27
Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
28
Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
29
Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
30
Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
31
Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
32
Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,
Settings