Українська

Псалми 104

Заклик до поклоніння і пам’яті 1–6

1
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

Бог пам’ятає Свій заповіт 7–15

7
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“

Господь готує шлях через Йосипа 16–25

16
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.

Знаки й чуда в Єгипті 26–36

26
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.

Постачання й спадщина в землі 37–45

37
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!

Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання