Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Trustee: The parable of the pounds

31 віршів · 2 аспектів

Вірші про The parable of the pounds

Фільтрувати за книгою
  1. Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

  2. І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.

  3. А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.

  4. Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.

  5. А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.

  6. По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

  7. І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.

  8. Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

  9. Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.

  10. Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

  11. Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.

  12. І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.

  13. І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?

  14. Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.

  15. Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.

  16. Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

  17. І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін , і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.

  18. Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.

  19. І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.

  20. І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.

  21. І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.

  22. І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.

  23. Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.

  24. І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

  25. Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.