Біблійні вірші про The Humility of Christ

Тоді прибуває Ісус із Галілеї над Йорда́н до Івана, щоб христитись від ньо́го.

Але перешкоджа́в він Йому й говорив: „Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?“

А Ісус відповів і сказав йому: „Допусти це тепер, бо так годи́ться нам ви́повнити усю праведність“. Тоді допустив він Його.

І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.

Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.

І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.

Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,

щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.

І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.

І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.

Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!

Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,

але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,

Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.