Біблійні вірші про The Christ Jesus: Exaltation of

Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!

Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —

Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!

Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.

Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.

Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!

А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,

щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!

А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і наза́вжди „по Божій правиці засів“,

далі чекаючи, „аж вороги Його бу́дуть покладені за підніжка Його ніг“.