Біблійні вірші про Prudence: General references

Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

¶ To the chief Musician, even to Jeduthun, A Psalm of David. I said, I will take heed to my ways, that I sin not with my tongue: I will keep my mouth with a bridle, while the wicked is before me.

Хто подібний до Господа, нашого Бога, що ме́шкає на висоті́,

Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —

ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!

Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.

Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.

Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.

Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.

Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.

Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.

Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.

Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.

Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.

Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.

Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.

Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.

Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.

Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.

Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.

Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.

Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.