Біблійні вірші про Lasciviousness

щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,

що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —

вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,

Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,

та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —

її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її!

віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,

щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!

І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,

і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!

І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.

Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,

і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,

прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.

Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,

галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:

раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.

І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:

„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!

Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!

Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,

посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.

Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!