Біблійні вірші про Gifts from God

The eyes of all wait upon thee; and thou givest them their meat in due season.

Thou openest thine hand, and satisfiest the desire of every living thing.

Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, — то Бог в її серце шле радість!

For he shall not much remember the days of his life; because God answereth him in the joy of his heart.

І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.

Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.

Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.

Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.

А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.

Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.

А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.

По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.

Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.

Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.

І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.

І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?

Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.

Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.

Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.

А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!

Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу́ вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Йме́ння, — Він дасть вам.