Біблійні вірші про Conscience

І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.

Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

Око — то світи́льник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.

А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є те́мрява, — то яка ж то велика та те́мрява!

Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.

Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.

Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!

Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.

Бо коли погани, що не мають Зако́ну, з природи чинять зако́нне, вони, не мавши Зако́ну, самі собі Зако́н,

що виявляють ді́ло Зако́ну, написане в серця́х своїх, як свідчить їм сумлі́ння та їхні думки́, що то осуджують, то виправдують одна о́дну,

Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.

А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.

Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.

Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,

та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.

Слабо́го в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.

Один бо вірує, що можна їсти все, а не́мічний споживає ярину́.

Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, — Бог бо прийняв його.

Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він усто́їть, бо має Бог силу поставити його.

Один вирі́знює день від дня, інший же про кожен день судить одна́ково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переко́нання.

Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.