Біблійні вірші про Commandments

Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,

бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,

прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!

На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“

„Так говорить Господь Саваот, промовляючи: „Судіть суд по правді, і чиніть один о́дному милосердя та милість.

А вдови́ й сироти́, чужи́нця та вбогого не гнобі́ть, і не ду́майте зла один о́дному в серці своєму!“

Оце речі, які бу́дете робити: Говоріть правду один о́дному, правду та суд миру судіть у ваших брамах.

І не ду́майте зла в своїм серці один проти о́дного, і не любіть неправдивої прися́ги, бо це все оте, що знена́видив Я, промовляє Господь.“

„Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.

А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?

Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.

А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,

то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:

„Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!

Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!

Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“

А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.

А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.

А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?

Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.