Перейти до вмісту

circa AD 30–62

The Early Church

Pentecost ignites a movement; Peter, Paul, and countless others carry the gospel from Jerusalem to the ends of the earth.

1,007 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

  1. Дії 19:14бл. 58 н. е.

    Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Ске́ви.

  2. Дії 19:15бл. 58 н. е.

    Відповів же злий дух і сказав їм: „Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?“

  3. Дії 19:16бл. 58 н. е.

    І ско́чив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігші обох, поду́жав їх так, що втекли вони з дому нагі́ та пора́нені.

  4. Дії 19:17бл. 58 н. е.

    І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса.

  5. Дії 19:18бл. 58 н. е.

    І багато-хто з тих, що ввірували, прихо́дили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.

  6. Дії 19:19бл. 58 н. е.

    І багато-хто з тих, що займалися ча́рами, позно́сили книги свої та й перед усіма́ попалили. І злічили ціну́ їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.

  7. Дії 19:20бл. 58 н. е.

    Так могуче росло та зміцнялося Вожеє Слово!

  8. Дії 19:21бл. 58 н. е.

    А як спо́внилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македо́нію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: „Як побу́ду я там, то треба мені й Рим побачити“.

  9. Дії 19:22бл. 58 н. е.

    Тож він послав у Македо́нію двох із тих, що служили йому, Тимофі́я й Ера́ста, а сам позостався якийсь час ув Азії.

  10. Дії 19:23бл. 58 н. е.

    І ро́зрух чималий був стався там ча́су того за Господню дорогу.

  11. Дії 19:24бл. 58 н. е.

    Бо один золота́р, Дмитро на ім'я́, що робив срібляні́ Артемі́дині храмки, та ремісникам заробі́ток чималий давав,

  12. Дії 19:25бл. 58 н. е.

    згромадив він їх і ще інших подібних робі́тників, та й промовив: „Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла́ заробі́ток ми маємо.

  13. Дії 19:26бл. 58 н. е.

    І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефе́сі, але мало не в усій Азії — цей Павло збаламу́тив і відвернув багате́нно наро́ду, говорячи, ніби то не боги, що руками поро́блені.

  14. Дії 19:27бл. 58 н. е.

    І не тільки оце нам загрожує, що при́йде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артемі́ди в ніщо́ зарахується, і буде зруйнована й ве́лич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ“.

  15. Дії 19:28бл. 58 н. е.

    Почувши ж оце, вони перепо́внились гнівом, та й стали кричати, говорячи: „Артемі́да ефе́ська велика!“

  16. Дії 19:29бл. 58 н. е.

    І місто напо́внилось за́колотом. І кинулися однодушно до видо́вища, схопи́вши Павло́вих супу́тників — Гая та Ариста́рха, македо́нян.

  17. Дії 19:30бл. 58 н. е.

    Як Павло ж хотів у наро́д увійти, то учні його не пустили.

  18. Дії 19:31бл. 58 н. е.

    Також дехто з азі́йських начальників, що були йому при́ятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдава́всь на видо́вище.

  19. Дії 19:32бл. 58 н. е.

    І кожен що інше кричав, бо збори бурхли́ві були, і багате́нно з них навіть не знали, чого ради зібралися.

  20. Дії 19:33бл. 58 н. е.

    А з наро́ду взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олекса́ндер дав знака рукою, і хотів ви́правдатися перед наро́дом.

  21. Дії 19:34бл. 58 н. е.

    А коли розпізнали, що юде́янин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: „Артеміда ефеська велика!“

  22. Дії 19:35бл. 58 н. е.

    А як писар міськи́й заспоко́їв наро́д, то промовив: „Мужі ефеські, яка ж то люди́на не знає, що місто Ефес — то храмо́вий догля́дач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?

  23. Дії 19:36бл. 58 н. е.

    Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не роби́ти необачно нічо́го.

  24. Дії 19:37бл. 58 н. е.

    А ви ж привели́ цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не знева́жили.

  25. Дії 19:38бл. 58 н. е.

    Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на ко́го, то суди є на ринку й проконсули, — один о́дного хай позивають.