Jesus

А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?

„Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!

Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“

А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.

А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.

І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“

А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“

А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.

А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“

А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.

Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.

Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.

І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.

І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.

А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.

А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“

А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.

І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.

І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.

І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.

І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробо́вуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.