Skip to content
Захарія 2:5-17

Захарія 2:5-17

5
І звів я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірни́чий шнур.
6
І сказав я: „Куди ти йдеш?“ А він відказав мені: „Щоб змі́ряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина́ його та яка довжина́ його“.
7
Аж ось ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.
8
І сказав він до нього: „Біжи, говори цьому юнако́ві, кажучи: Невкрі́плений буде Єрусалим через многість людей та худоби в сере́дині його.
9
А Я стану для нього, — говорить Господь, — огняни́м муром навко́ло, і стану славою в сере́дині його.
10
„Горе, горе, — втікайте з північного кра́ю, — говорить Госпо́дь, — бо на чотири небесні вітри́ розпоро́шу Я вас, промовляє Господь.
11
Горе, — втікай до Сіону, мешка́нко дочки́ Вавило́ну!
12
Бо так промовляє Госпо́дь Савао́т: Для слави послав Він мене до наро́дів, що вас грабува́ли, бо хто вас дото́ркується, той дото́ркується до зірця́ Його ока.
13
Бо ось тільки махну́ Я своєю рукою на них, — і для їхніх рабів вони здо́биччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.
14
Співай же та ті́шся, о до́чко Сіону, бо ось Я прихо́джу та перебува́тиму посеред те́бе, говорить Госпо́дь!
15
І дня то́го прилу́чаться люди числе́нні до Господа, „і стануть наро́дом Мені, а Я перебува́тиму посеред те́бе“, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.
16
І Юду, спа́док Свій, пося́де Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще!
17
Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробуди́вся з мешка́ння святого Свого́!“

Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання

Settings

Reading style

Typeface

Font size 19px

Reading width 75 chars

Options