Приповісті 26:18
Показано вірш 18 із навколишнім контекстом.
15
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання