TRV
Приповісті 26:17-22
17
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Settings