Ісус молиться за найближчих учнів

6

Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.

7

Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,

8

бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.

9

Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!

10

Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.

11

І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

12

Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.

13

Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.

14

Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.

15

Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

16

Не від світу вони, як і Я не від світу.

17

Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.

18

Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.

19

А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Options