Біблійні вірші про Vail or Veil

І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.

І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

І скінчи́в Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покрива́ло.

Стріли мене сторожі́, що ходять по місті, — набили мене, завдали́ мені ра́ни. Здерли з мене моє покрива́ло, сторожі́ міських мурів!“

дзеркала́ й льняні хито́ни та турба́ни, і прозо́рі покрива́ла.

І Він на горі цій пони́щить засло́ну, заслону над усіма наро́дами, та покриття́, що розтягнене над усіма лю́дами.

Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.

Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!

Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.

Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.

а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.

Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,

„коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.