Біблійні вірші про Sheep

Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу́.

Також маю Я інших овець, які не з цієї коша́ри, — Я повинен і їх припрова́дити. І Мій голос почують вони, — і бу́де ота́ра одна й Один Па́стир!

Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізно́ву прийняти його.

Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“.

З-за цих слів між юдеями зно́ву незгода зняла́ся.

І багато-хто з них говорили: „Він де́мона має, і несамови́тий. Чого слухаєте ви Його?“

Інші казали: „Ці слова́ не того, хто демона має. Хіба де́мон може очі сліпим відкривати?“

Було тоді свято Відно́влення в Єрусалимі. Стояла зима.

А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґа́нку.

Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: „Доки будеш тримати в непе́вності нас? Якщо́ Ти Христос, — то відкрито скажи нам!“

Відповів їм Ісус: „Я вам був сказав, — та не вірите ви. Ті діла, що чиню́ їх у Йме́ння Свого Отця, — вони свідчать про Мене.

Та не вірите ви, — не з Моїх бо овець ви.

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідко́м вони йдуть.

І говорить йому Він удруге: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи ти любиш Мене?“ Той каже Йому: „Так, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє йому: „Паси ві́вці Мої!“

Утретє Він каже йому́: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи кохаєш Мене?“ Засмутився Петро, що спитав його втретє: „Чи кохаєш Мене?“ І він каже Йому: „Ти все ві́даєш, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє до нього Ісус: „Паси вівці Мої!

Хто коштом своїм коли служить у ві́йську? Або хто виноградинка садить, — і не їсть з його плоду? Або хто ота́ру пасе, — і не їсть молока від ота́ри?

Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

Бог же миру, що з мертвих підняв великого Па́стиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,

пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,