Біблійні вірші про Sermon

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“.

І сказав Він: „Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насі́ння,

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к.

Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі.

А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“.

І сказав Він: „До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі предста́вим його́?

Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння.

Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“.

І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.