Skip to content

Біблійні вірші про Sermon

84 віршів · 1 аспект

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Чи ви зрозуміли це все?“ — „Так!“ відказали Йому.

  2. І Він їм сказав: „Тому́ кожен книжник, що навче́ний про Царство Небесне, подібний до того госпо́даря, що з скарбниці своєї виносить нове́ та старе“.

  3. І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав:

  4. „Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.

  5. І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.

  6. Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;

  7. а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.

  8. А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.

  9. Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

  10. І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

  11. І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.

  12. І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,

  13. щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“

  14. І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

  15. Сіяч сіє слово.

  16. А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

  17. Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

  18. та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

  19. А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово,

  20. але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає.

  21. А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

  22. І сказав Він до них: „Чи світло прино́сять на те, щоб поставити його під посу́дину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на світи́льнику?

  23. Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в.

  24. Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

  25. І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам.