Біблійні вірші про Self-Crimination

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

„Промовляй до Ізраїлевих синів і скажи їм: Кожен чоловік, коли жінка його зрадить і спроневірить його́,

і буде хто злягатися з нею і буде затаєне від очей її чоловіка, і буде захо́ване, і вона занечиститься, а свідка проти неї нема, і вона не буде схо́плена,

та на ньому пере́йде дух ревнощів, і він буде ревни́вий за свою жінку, що вона занечи́щена; або перейде на ньому дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, а вона не була занечищена,

то приведе́ той чоловік свою жінку до священика, і принесе за неї жертву її, — десяту частину ефи́ я́чної муки, оливи на неї виллє, і не дасть на неї ладану, бо це хлі́бна жертва ревнощів, жертва прига́дувальна, що прига́дує провину.

І священик приведе її, і поставить перед Господнім лицем.

І ві́зьме священик святої води в гли́няну посудину, і пороху, що буде на долівці скинії, ві́зьме священик, та й дасть до води.

І поставить священик ту жінку перед лицем Господнім, і відкриє го́лову тієї жінки, і дасть на руки її хлібну жертву прига́дувальну, — це хлібна жертва ре́внощів. А в руці священика буде гірка вода, що наводить прокля́ття.

І закляне її священик та й скаже до жінки: „Якщо ніхто не лежав із тобою, і якщо ти не зрадила нечистим гріхом, живши з чоловіком своїм, — очисться від гіркої води, що наводить прокляття!

А коли ж ти зрадила, живши з чоловіком своїм, і коли ти занечи́стилась, і хтось злігся з тобою, крім твого чоловіка“, —

і закляне священик ту жінку клятвою прокляття, і скаже священик тій жінці: „Нехай дасть тебе Господь на прокляття та клятву серед наро́ду твого тим, що Господь зробить стегно́ твоє опалим, а живіт твій напухлим,

і вві́йде ця вода, що наводить прокляття, до нутра́ твого, щоб зробити живіт напухлим, і щоб зробити стегно́ опалим“. А жінка та скаже: „Амінь, амінь!

І напише священик ті прокляття на звої, й обмиє гірко́ю водою,

і напо́їть ту жінку гіркою водою, що наводить прокляття; і вві́йде в неї та вода, що наводить прокляття, і дає гіркий біль.

І ві́зьме священик із руки тієї жінки ту хлібну жертву ревнощів, і буде колиха́ти ту хлібну жертву перед Господнім лицем, та й принесе її до жертівника.

І ві́зьме священик жменю з хлібної жертви, як прига́дувальну частину, та й спалить на жертівнику. А по́тім напоїть ту жінку водою.

І напоїть водою, і станеться, — якщо була вона занечищена й спроневірила своє́му чоловікові, то ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дасть гірки́й біль, — і опухне живіт її, і западе стегно́ її, і стане та жінка прокляттям серед народу свого.

І сказав Ісус до Ахана: „Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що́ ти зробив? Не скажи неправди передо мною!“

І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: „Дійсно, згрішив я Господе́ві, Богові Ізраїля, і зробив так та так.

І побачив я в здо́бичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зли́вка, п'ятдесят шеклів вага його, — і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в сере́дині намету мого, а срібло під ним“.

І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.

І забрали його́ з сере́дини намету, і прине́сли його́ до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його́ перед Господнім лицем.

І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зли́вка, і синів його, і дочо́к його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиво́дили їх до долини Ахор.

І сказав Ісус: „На́що ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе́ це нещастя Господь цього дня!“ І вкаменува́ли його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням.

Як згріши́ть люди́на проти свого ближнього, і вимага́тимуть від нього клятви, щоб він поклявся, і для клятви при́йдуть перед Твій же́ртівник у цьому храмі,