Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Reward

166 віршів · 1 аспект

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапа́стить? Або що́ дасть люди́на взамін за душу свою?

  2. Бо при́йде Син Лю́дський у славі Свого Отця з ангола́ми Своїми, і тоді „віддасть кожному згідно з діла́ми його“.

  3. Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.

  4. Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.

  5. А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

  6. та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.

  7. Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

  8. А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“

  9. Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.

  10. Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.

  11. І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.

  12. Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.

  13. А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,

  14. кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.

  15. А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?

  16. Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.

  17. Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“

  18. Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“

  19. Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.

  20. Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.

  21. Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.

  22. Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

  23. Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

  24. Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

  25. Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.