Біблійні вірші про Responsibility

А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, —

чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.

Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін , і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.

Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.

І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.

І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.

І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.

І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.

Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.

І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.

І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“

І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.

І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.

Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.

І поглянув Він уго́ру, і побачив заможних, що кидали да́ри свої до скарбни́ці.

Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві ле́пти туди вона вки́нула.

І сказав Він: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!

Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона покла́ла з убозтва свого ввесь прожиток, що мала“.

Хто вірує в Нього, не буде засу́джений; хто ж не вірує, — той вже засуджений, що не повірив в Ім'я́ Одноро́дженого Сина Божого.

Суд же такий, що світло на світ прибуло́, люди ж те́мряву більш полюбили, як світло, — лихі бо були́ їхні вчинки!

Відказав їм Ісус: „Якби ви невидю́щі були, то не мали б гріха́; а тепер ви говорите: „Бачимо“, — то й ваш гріх зостається при вас!