Біблійні вірші про Paul: Sent unto the Gentiles

Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“

Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.

Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“

А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.

І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захо́плення впав я,

і побачив Його, що до мене сказав: „Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідо́цтва твого про Мене“.

А я відказав: „Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садови́в та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.

А коли лилась кров Твого свідка Степа́на, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожи́в“.

Але Він до мене промовив: „Іди, бо пошлю Я далеко тебе, — до поган!“

Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу,

щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим.

Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав

виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,

і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.

По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!

Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.

Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -

тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.

І сла́вили Бога вони через мене!