Біблійні вірші про Lust

Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.

Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —

А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.

Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.

Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителі́в, щоб вони їхні ву́ха вле́щували.

Вони слух свій від правди відвернуть та до байо́к нахи́ляться.

Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.

Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

Звідки ві́йни та свари між вами? Чи не звідси, — від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

Бажаєте ви — та й не маєте, убиваєте й за́здрите — та досягнути не можете, сва́ритеся та воюєте — та не маєте, бо не проха́єте,

прохаєте — та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розко́ші свої.

бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість оча́м, і пиха́ життє́ва, — це не від Отця, а від світу.

Минається і світ, і його пожадли́вість, а хто Божу волю виконує, той повік пробува́є!