Біблійні вірші про Gomorrah

І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, — тепер він Цоар, — і вишикувалися з ними на бій у долині Сіддім, —

із Кедор-Лаомером, царем Еламу, і Тидалом, царем Ґоїму, і Амрафелом, царем Шинеару, і Арйохом, царем Елласару, — чотири царі проти п'ятьо́х.

А долина Сіддім була повна смоляних ям; і втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позосталі повтікали на го́ру.

І взяли вони ввесь маєток Содому й Гомори, і всю їхню поживу, — і пішли.

І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.

I поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.

А жінка його, Ло́това, озирнулася позад нього, — і стала стовпом соляним!

І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.

І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...

Коли б був Господь Савао́т не лишив нам останку мало́го, ми були б як Содо́м, до Гомо́рри ми стали б подібні.

Послухайте сло́ва Господнього, содо́мські князі́, почуйте Зако́н Бога нашого, наро́де гомо́рський, —