Біблійні вірші про Body

сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.

Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.

Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.

І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —

раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!

Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!