Біблійні вірші про Anger: General references

Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,

щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.

Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?

Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.

Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.

Учинки тіла явні, то є: пере́люб, нечистість, розпу́ста,

ідолослу́ження, ча́ри, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,

за́видки, п'я́нство, гу́лянки й подібне до цього. Я про це попере́джую вас, як і попереджа́в був, що хто чинить таке, не вспадку́ють вони Царства Божого!

Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.

Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.