Jesus

Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро́дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засуди́в, але щоб через Нього світ спасся.

Хто вірує в Нього, не буде засу́джений; хто ж не вірує, — той вже засуджений, що не повірив в Ім'я́ Одноро́дженого Сина Божого.

По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської, і з ними Він там проживав та христив.

І прийшли до Івана вони та й сказали йому: „Учителю, Той, Хто був із тобою по то́й бік Йорда́ну, про Якого ти свідчив, — ото христить і Він, і до Нього всі йдуть“.

Ви самі мені свідчите, що я говорив: я — не Христос, але по́сланий я перед Ним.

Хто має заручену, той молодий. А дружко́ молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!

Хто зве́рху приходить, — Той над усіма́. Хто походить із землі, то той зе́мний, і говорить по-зе́мному. Хто приходить із неба, Той над усіма́,

і що бачив і чув, те Він свідчить, — та свідо́цтва Його не приймає ніхто.

Хто ж прийняв свідо́цтво Його, той стверди́в тим, що Бог правдивий.

Бо Кого Бог послав, Той Божі слова́ промовляє, — бо Духа дає Бог без міри.

Отець любить Сина, і дав усе в Його руку.

Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить — а гнів Божий на нім перебува́є“.

Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.

Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.

Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“

Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.

Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“ Бо юдеї не сходяться із самарянами.

Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.

Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу ?

Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“

Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.