До римлян 9:7-20
7
і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.
8
Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.
9
А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.
10
І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,
11
бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
12
не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,
13
як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.
14
Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!
15
Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.
16
Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
17
Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.
18
Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.
19
А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“
20
Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання