Справедливість Божого суверенного вибору

14

Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!

15

Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.

16

Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

17

Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.

18

Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.

19

А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“

20

Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?

21

Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?

22

Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,

23

і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,

24

на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.