TRV
До римлян 3:1-20
1
Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?
2
Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.
3
Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
4
Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.
5
А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедгливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.
6
Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?
7
Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
8
І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“ Справедливий о́суд на таких!
9
То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,
10
як написано: „Нема праведного ані о́дного;
11
нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —
12
усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!
13
Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,
14
уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!
15
Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
16
руїна та злидні на їхніх дорогах,
17
а дороги миру вони не пізнали!
18
Нема страху Божого перед очима їхніми“.
19
А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
20
Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.
Settings