Протиставлення мудрого й нерозумного

Приповісті 17:7-14

Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.

Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.

Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.

На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.

Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.

Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.

Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!