TRV
Йов 6:14-23
14
Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього.
15
Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони,
16
темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг.
17
Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́.
18
Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають.
19
Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них.
20
І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились.
21
Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались!
22
Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене,
23
і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“
Settings