Пророцтво про утиски та визволення

12

Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.

13

І промовив Господь до Аврама: „Добре знай, що потомство твоє буде прихо́дьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.

14

Але наро́д, якому служити вони будуть, Я засуджу́; та вони потім вийдуть з великим маєтком.

15

А ти до своєї рідні при́йдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.

16

А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина“.

17

І сталось, коли зайшло сонце й була те́мрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняни́й перейшов поміж тими кусками жертви.

18

І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:

19

хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,

20

і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,

21

і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина“.

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Reading Width 45 chars

Options