TRV
Дії 27:11-20
11
Та сотник довіря́в більше стерни́чому та власнико́ві корабля, ніж тому, що Павло говорив.
12
А що при́стань була на зимівлю неви́гідна, то більшість давала пораду відпли́нути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітра́м із пі́вдня та з пі́вночі.
13
А як вітер півде́нний повіяв, то поду́мали, що бажа́ння вони досягли́, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.
14
Але незаба́ром ударив на них рвучкий вітер, що зветься евроклі́дон.
15
А коли корабель був підхо́плений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й поне́слися.
16
І наїхали ми на один остріве́ць, що Кла́вдою зветься, і чо́вна насилу затримати змогли.
17
Коли ж його витягли, то за́собів допомічни́х добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітри́ла, і носилися так.
18
А коли зачала́ буря мі́цно нас ки́дати, то другого дня стали ми розванта́жуватись,
19
а третього дня корабельне знаря́ддя ми повикидали власно́руч.
20
А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зо́рі, і буря чимала на нас напирала, то останню наді́ю ми втратили, щоб нам урятуватись.
Settings