Павло прагне їх побачити
17
А ми, браття, на короткий часо́к розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажа́нням силкува́лись побачити ваше лице.
18
Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам.
19
Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді?
20
Бо ви наша слава та радість!
3:1
Тому́ то, не сте́рпівши більше, ми схотіли зостатися в Ате́нах самі,
2
і послали Тимофі́я, нашого брата й служи́теля Божого в Христовій Єва́нгелії, щоб упе́внити вас та потішити в вашій вірі,
3
щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.
4
Бо коли ми були́ в вас, то казали вам напере́д, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.
5
Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний.
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання