1 до коринтян 14:1-16
1
Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.
2
Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
3
А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влений, і на розраду.
4
Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
5
Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.
6
А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?
7
Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?
8
Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?
9
Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!
10
Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!
11
І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.
12
Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!
13
Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
14
Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!
15
Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
16
Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.
Settings