TRV
1 до коринтян 11:18-34
18
Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.
19
Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
20
А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.
21
Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.
22
Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!
23
Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,
24
подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“
25
Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“
26
Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.
27
Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!
28
Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
29
Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
30
Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.
31
Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.
32
Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.
33
Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.
34
А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.
Settings