- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
Псалми72
Listen to this chapter
0:00
0:00
Молитва про праведне царювання царя
1
Поправді Бог добрий Ізра́їлеві, Бог — для щиросе́рдих!
2
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
Тривалість і характер царювання
5
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
Всесвітня влада і покора
8
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
Цар — визволитель убогих
12
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
Добробут і вічна слава
15
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
Славослов’я і закінчення
18
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
Use ← → arrow keys to navigate
Settings
Reading Style
Typeface
Font Size px
Reading Width chars
Options
Study Note