Skip to content

Біблійні вірші про Temptation: General references

224 віршів · 52 аспектів

Вірші про General references

Фільтрувати за книгою
  1. Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“

  2. І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,

  3. але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.

  4. І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!

  5. Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.

  6. І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.

  7. І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

  8. І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

  9. І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“

  10. А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.

  11. І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“

  12. А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.

  13. Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.

  14. І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

  15. Стережися, щоб не склав ти умо́ви з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, — щоб він не став па́сткою серед тебе.

  16. Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи́ для богів поторощите, а їхні дерева святі повиру́буєте.

  17. Бо не будеш ти кла́нятись богові іншому, бо Господь — ревнивий ім'я Його, Бог ревнивий Він!

  18. Щоб не склав ти умови з мешканцем кра́ю, як будуть вони любоді́яти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви прино́сити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.

  19. І не візьмеш із дочо́к його для синів своїх, бо будуть вони любоді́яти вслід за бога́ми своїми, і вчинять розпу́сниками синів твоїх вслід за богами своїми.

  20. Бовва́нів їхніх богів попа́лите в огні, — не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не ві́зьмеш його собі, щоб тим не впасти до па́стки, бо то оги́да для Господа, Бога твого.

  21. Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і зако́нів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі,

  22. щоб, коли ти будеш їсти й наси́тишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них,

  23. а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмно́житься, і срібло та золото розмно́жаться тобі, і все, що твоє, розмно́житься,

  24. то щоб не загорди́лося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства,

  25. щоб ти не сказав у серці своїм: „Сила моя та міць моєї руки здобули́ мені цей добро́бут“.