Біблійні вірші про Sea

І сказав Бог: „Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний“. І сталося так.

І назвав Бог суходіл: „Земля“, а місце зібра́ння води назвав: „Море“. І Бог побачив, що добре воно.

На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.

І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,

Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.

Бо всі боги наро́дів — божки́, а Госпо́дь створив небеса́, —

Хваліте Його, небеса́ із небе́с, та води, що над небеса́ми!

Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказа́в, — і створились вони,

Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок покла́в за границю для моря, за вічну межу́, якої воно не пере́йде: хоч повста́нуть, та не перемо́жуть, і шумі́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її!

І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.

І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“

А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.

А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...

А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокойтесь, — це Я, не лякайтесь!“

Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.

А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“

І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“

І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився!

А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“ І стих вітер, — і тиша велика настала.

І дало́ море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, — і су́джено їх згідно з їхніми вчинками.