Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Rulers: Character and qualifications of

77 віршів · 5 аспектів

Вірші про Character and qualifications of

Фільтрувати за книгою
  1. А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

  2. А ти на́здриш зо всього народу мужів здібних, богобоязли́вих, мужів справедливих, що нена́видять зиск, і настано́виш їх над ними тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.

  3. І будуть вони судити народ кожного ча́су. І станеться, — кожну велику справу вони принесуть до тебе, а кожну малу справу — розсудять самі. Полегши́ собі, і нехай вони несуть тягар із тобою.

  4. А хабара́ не візьмеш, бо хаба́р осліплює зрячих і викривляє слова справедливих.

  5. Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.

  6. Суддів та урядників настано́виш собі в усіх містах своїх, які Господь, Бог твій, дає тобі по племена́х твоїх, і вони будуть судити народ справедливим судом.

  7. Не викривиш зако́ну, — не будеш дивитися на осо́бу, і не ві́зьмеш пі́дкупу, бо пі́дкуп осліплює очі мудрих і викри́влює слова́ справедливих.

  8. За справедливістю, лише за справедливістю будеш гнатися, щоб жити й заволодіти краєм, що Господь, Бог твій, дає тобі.

  9. Прокля́тий, хто перекручує право прихо́дька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!

  10. Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пану́ючий серед людей, — справедливий панує у Божім страху́!

  11. І він буде, як світло пора́нку безхма́рного, коли сонце вихо́дить уранці, і як з бли́ску трава вироста́є з землі по дощі!

  12. А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризнача́й су́ддів та викона́вців Зако́ну, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає зако́ни твого Бога, а хто не знає, тих навчите́.

  13. А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

  14. Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

  15. Поправді Бог добрий Ізра́їлеві, Бог — для щиросе́рдих!

  16. А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,

  17. бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —

  18. бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

  19. на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.

  20. Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,

  21. вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,

  22. сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:

  23. свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!

  24. Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду

  25. та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,