Біблійні вірші про Obduracy: General references

А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосе́рдився над народом Своїм та над осе́лею Своєю.

Та вони соро́мили Божих послів, і пого́рджували їхніми слова́ми, і насміха́лися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.

дайте Господу славу йме́ння Його, жертви прино́сьте і вхо́дьте в подві́р'я Його!

Додолу впадіть ув оздо́бі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся зе́мле,

сповістіть між наро́дами: „Царю́є Госпо́дь! Він вселе́нну зміцни́в, щоб не захита́лась, Він бу́де судити людей справедли́во“!

Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, нехай гримить море й усе, що у нім,

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,

не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —

Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.

не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

то ще призначає Він деякий день, — „сьогодні“, бо через Давида говорить по такім довгім ча́сі, як вище вже сказано: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверді́лими ваших серде́ць“!

А решта людей, що не вбита була́ цими пора́зками, не пока́ялася за діла своїх рук, щоб не кланятись де́монам, ані і́долам золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яни́м, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.

І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в краді́жках своїх.